Храмові комплекси

Про об'єкт

Свято-Миколаївський храм (XVI-XVIII ст.) – пам'ятка архітектури національного значення. Центральна споруда архітектурного ансамблю Свято-Миколаївського Жидичинського монастиря.

Історія

Храм було зведено у 1517 році на кошти князя Костянтина Острозького. У 1723 році церкву перебудовано греко-католицьким єпископом Йосифом Левицьким. Споруда має форму трьохосновної базиліки з напівкруглою вівтарною частиною. Високу мистецьку цінність становлять царські врата XVIII ст., які є взірцем українського різьблення по дереву. За свою історію храм жодного разу не зачинявся, навіть в часи війни. В церкві зберігається чудотворна ікона Святителя Миколая XVII ст., а також унікальний образ Богоматері Жидичинської у срібній ризі.

Сучасність

У 2020 році у нижньому ярусі приміщення храму було виявлено монастирську усипальницю – підземне місце поховання братії монастиря, архімандритів, митрополитів. Храм і усипальниця відкритий для відвідувачів, щоденно тут відбуваються богослужіння і кожен охочий може піднести свою тиху молитву до Бога.